14 жовтня українці святкують одразу три свята.
Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє
свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно.
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
З 2015
року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
Особливо актуальним це свято стало за часів військового конфлікту з РФ, коли
наші бійці щодня ризикують життям на сході.
Росія
ніяк не може пробачити Україні її незалежність. Сьогодні російські сепаратисти
зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві
бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що
перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає. Саме за це
зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні,
сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.
Наші односельчани: Лнврінц О.Ю.; Середа Борис, Совлич Й. Й. відали своє життя у боротьбі з російськими сепаратистами за цілісність нашої Батьківщини.
