Голодомор 1932 - 1933 рр.

Щоб майбутні покоління знали про народне лихо, кожен свідок трагічних подій має стати їхнім літописцем. Сьогодні 22 листопада у рамках проведення Всеукраїнської акції «Засвіти свічку» у бібліотеці-філії с. Фанчиково проведено годину скорботи «Чорна сповідь Вітчизни».Скажімо за мертвих те, що вони самі не в змозі сказати.

Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю українського народу, котрий населяв одну з найродючіших земель.

 Учнями  8-го та 5-го класу підготовлено фрагменти того  життєвого лиха.  Мати Україна – Габор Генрієтта, дитина сирітка – Максимович Емілія. З Молитвою до Всевишнього  виступив – Певсе Владислав.

Інщі учасники: Бринзей Вікторія, Максимович Ванесса, Добоні Анна-Марія  донесли до слухачів  у формі поезії трагедію 1932-1933 років.

На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках було оголошено хвилину скорботи. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

На масовому заході  оформлено книжкову виставку :

 «На коліна стаю перед Вами,

 Сповідаю жалобу сумну».

Біля якої було проведено огляд літератури – зав. бібліотекою Козьма М.О.

На завершення було проведено мультимедійний урок «Голодомор 1932 -1933 років». Адже наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.