«Іван Чендей – співець краси Закарпаття» (До 100 – річчя від дня народження письменника) (літературна година)

 

Літературна година проведена по відзначенню 100-річчя з дня народження письменника – Івана Чендея.

       У бібліотеці оформлено книжкову виставку – портрет «Іван Чендей – письменник, друг і побратим».Біля книжкової виставки працівник бібліотеки проводила бесіди про життєвий та творчий шлях письменника, огляди літератури.

Користувачі мали змогу передивитися фільм - онлай  «Тіні забутих предків».

                                    Народився майбутній письменник 20 травня 1922 року в селищі міського типу Дубове на Тячівщині. Згодом закінчив Хустську державну реальну гімназію. А першим літературним учителем Івана Чендея був закарпатський фольклор – казки, легенди, коломийки, які він чув від своєї матері, а потім знаходив і читав їх у журналі «Наш рідний край». А ще були різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля… І все це захоплювало, вражало та збагачувало уяву маленького Іванка

.Згодом він також закінчує Ужгородський державний університет і Вищі літературні курси в Москві. А потому, паралельно з роботою, розпочалася його творча діяльність. Уже у 1955 p. світ побачила перша збірка оповідань «Чайки летять на Схід». Ця новела показала трагедійну велич самопожертви батька й сина та розкрила незламність народного духу.

Зворушливо й правдиво, духовно сильними й благородними зображує своїх земляків письменник і в інших оповіданнях, нарисах, повістях, зібраних у збірках «Вітер з полонин» (1958), «Ватри не згасають» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962), «Терен цвіте» (1967), «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода» (1980) та ін.

           Надзвичайно піднесено описані невтомні материнські руки в повісті «Кринична вода», а у батька – широка, тверда, мозоляста долоня (автобіографічна повість «Луна блакитного овиду»). І саме слова батька великою мірою визначають властиві творчості Івана Чендея морально-етичні принципи характеро творення: «Чесно робити тяжко, але від чесної роботи легко на душі…»

          Паралельно, виходять друком романи: у 1965 p. – «Птахи полишають гнізда…», а у 1989 р. – «Скрип колиски». Але це не всі грані таланту видатного закарпатця, адже герой нашого матеріалу писав також і кіносценарії «Тіні забутих прекків». У творі розповідається про кохання представників двох ворогуючих родів – гуцулів Івана й Марічки, яке трагічно завершується для обох. У повісті також дуже яскраво передано гуцульські побут та життя з елементами фольклору.

             Завершив свій земний шлях видатний закарпатець 29 листопада 2005 року і був похований у м. Ужгород.